Що робить мегаполіс багатим, або як зупинити перетворення Києва на гетто

Незабаром в Україні з’являться культурні маршрути Європи. Президент Володимир Зеленський вже підписав необхідні документи. Але як це вплине на туристичну галузь, яка найбільше постраждала від коронавірусу? Який вид туризму є вигідним для України в розпал пандемії? Давайте розглянемо останні тенденції та зважимо перспективи, опираючись на факти!

Нові маршрути для європейців: як це буде працювати?

Отже, Україна офіційно приєдналася до угоди про культурні маршрути Ради Європи. В рамках цього проекту розроблено 40 туристичних маршрутів, які охоплюють понад 50 країн світу. Ці “магістралі” є тематичними та утворюють спільну історичну та культурну картину з пам’яток різних держав. Через Україну пройде 3 транснаціональні маршрути.

«Зараз ми перебуваємо у загальноєвропейському контексті», – каже Олександр Ткаченко, керівник Міністерства культури та інформаційної політики України.

Президент Володимир Зеленський також коментує: «У нас чудова країна, дуже багатогранна і цікава. Але, на жаль, через погані дороги та відсутність уваги до наших історичних пам’яток Україна майже не була представлена ​​на туристичних маршрутах Європи. Але ми це змінимо.»

Зверніть увагу на прогрес – цього разу ані слова про красивих жінок, смачну їжу, каштани та публічне роздягання.

Як зазначив Зеленський, проект “Велике будівництво” передбачає відновлення внутрішніх пам’яток. Програма “Велика реставрація” стартує вже цього року. Тож влада планує відновити та добудувати близько 150 історичних об’єктів та «наповнити їх новим змістом» протягом найближчих 3 років. Це трохи насторожує, оскільки “новий зміст” для кожного може бути різним.

Головне, щоб зміна «змісту» пам’яток історії та архітектури не повторили долю старого готелю «Дністер» в Івано-Франківську.

Реконструкція готелю розпочалась у 2016 році. За цей час унікальна будівля початку 20 століття виросла на один поверх. Його дах, годинникова вежа, колір фасаду та вікна повністю видозмінилися. Елегантну колонаду зашили склом. Красива історична будівля повністю втратила свій первісний вигляд. Відповідно до закону забороняється видозмінювати та перебудовувати об’єкти, передані на реставрацію. Але хто ж дотримується правил в Україні? Правила існують аби їх ламати!

Поки не повідомляється, якими будуть загальноєвропейські культурні маршрути в Україні. Прогнози економічного впливу також ще не зроблені. Олександр Ткаченко, керівник Мінкульту, зазначає, що основні переваги від ініціативи отримають муніципалітети. Володимир Зеленський переконує, що додатковий формат співпраці з ЄС залучить іноземних мандрівників до українських пам’яток. Але чи станеться це? 

Величезна “спальня”

Можливо, саме так називають Київ іноземні мандрівники. Готуючись до Євро-2012, український уряд розраховував на залучення туристів. Але ці сподівання не виправдалися повною мірою. Якщо чесно, переважна більшість іноземних гостей столиці приїжджає до Києва не з метою оглянути давні церкви. Їх цікавлять “жриці кохання”. Але це не єдина причина, чому я назвала Київ «спальнею».

Це парадокс, але в головному місті країни туристична та інфраструктура заходів розвинена недостатньо. Якість і доступність послуг для іноземців значно відстає від європейських стандартів. Культурних осередків, розважальних подій, навіть банальних “стін”, де їх можна було б провести, критично бракує, як для столиці 40-мільйонної держави. Насправді, західному туристу важко витратити тут гроші, оскільки практично неможливо знайти достовірну інформацію, побудувати маршрут і бути впевненим, що його не обдурять. Більше того, інфраструктура певних районів (маршрутки, навігація, надмірна хаотична забудова, довгобуди, невпорядковане паркування, якість доріг) та екологія Києва (сміття та якість повітря) все більше нагадують депресивне гетто, а не європейське мегаполіс.

З цих та інших причин культурний туризм в Україні не користується значним попитом. Поки все так, ми залучаємо іноземних туристів, переважно, короткими спідницями. Чи дійсно нам більше нічого показати?

Якщо підхід не змінити, інвестиції в культурний туризм призведуть до значних репутаційних та фінансових втрат. Поки Київ та інші міста не стануть концептуальними, вони ризикують стати величезними “спальнями”.

Щоб не витратити дарма гроші на інвестиції в культурному напрямку, уряд повинен розробити стратегію розвитку ділового та культурного туризму та узгодити її з розвитком приватного туризму. Як це відбувається наразі? Як залучити мандрівників в епоху пандемії?

Діловий туризм: особливості та переваги

Понад 160 мільйонів ділових подорожей щорічно проводилося у допандемічному світі. Варто зазначити, що ця цифра не враховує дані про ділові поїздки у межах своєї країни. Хоча цей фактор має велике значення, особливо під час глобальної епідемії.

Частка ділових поїздок становить лише 13% від загального туристичного потоку, але їх економічна вага вражає. Приблизно 50% доходів авіакомпаній надходять від ділових подорожей. Вони також становлять 60% від загального прибутку готелів.

Прибуток світового ринку корпоративних подорожей склав 1,283 млрд. доларів США в 2019 році. Очікується, що галузь зростатиме понад 3,7% щороку з закінченням пандемії.

Цей бізнес особливо розвинений у США, провідних європейських країнах та країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Основна частина корпоративних туристів подорожує у форматі ділових поїздок. Більшість з них подорожують для участі у різних MICE заходах. MICE – це абревіатура, введена в 70-х роках XX століття, означає «MEETINGS» (зустрічі, семінари, тренінги), «INCENTIVES» (мотиваційні командні поїздки), «CONFERENCES» (конференції, конгреси, форуми, асамблеї), «EXHIBITIONS / EVENTS» (виставки, концерти, фестивалі та інші події).

Ця галузь почала розвиватися в Україні на початку 2000-х років і особливо процвітала в 2010-х. Цьому сприяло економічне зростання після кризи 2009 року та активізація інтеграції до ЄС. Багато західних політиків та бізнесменів почали відвідувати дедалі більше спеціалізованих заходів. Програма розвитку ООН також внесла вагомий внесок у цю сферу. У межах програми було ініційовано багато подій за участю європейських підприємців, різних конференцій та форумів з питань розвитку громадянського суспільства, підприємництва, культури, медицини, освіти, тощо.

Економічне зростання сприяло розвитку індустрії MICE. Не дивно, що економічний розвиток 40 мільйонної країни та потепління інвестиційного клімату, спричинили пожвавлення уваги міжнародних компаній до можливостей розвитку бізнесу саме тут. Такі наміри принесли ще більше ділових туристів та ділових подій до України. Перешкодою для відчутного прориву в Україні став навіть не COVID-19, а загалом державна політика обмеження економічних свобод, відсутність верховенства права та справедливих судів.

Проте труднощі дозволяють нам знаходити нові креативні рішення, якими славиться наш ринок подій.

У всьому світі змагання між містами та країнами за право проведення великих міжнародних заходів, таких як Web Summit, проводиться через громадські організації – Конференц та Туристичних бюро. Вони беруть участь у спілкуванні з оргкомітетами великих заходів, залучають органи місцевого самоврядування та бізнес для формування привабливих «фішок» від міста для делегатів. Наприклад, в Європі загально прийнято, що міста фінансують брендування громадського транспорту на період великої події, надають приміщення мерії для проведення урочистостей для відкриття або закриття заходу, а також розробляють делегатам спеціальні картки для громадського транспорту . Зрештою, влада чітко розуміє вплив 5 000 – 20 000 туристів, які приїжджають на 3-5 днів на економіку міста. Ці відвідувачі витрачають гроші на їжу, проживання, розваги, шопінг, екскурсії, організатори сплачують оренду приміщень, обладнання, наймають персонал та багато-багато іншого, що поповнює бюджет за рахунок сплати податків.

Зараз в Україні є лише одне місто з добре розвиненою сферою корпоративного туризму та сформованим баченням та планом розвитку галузі. Не дивно, що мова йде про Львів. За підтримки мера, місцева влада створила спеціальне агентство – “Львівське конгрес-бюро”. Його завдання – стимулювати корпоративний туризм. За словами Андрія Павліва, директора Львівського конгрес-бюро, 1 діловий турист привозить до Львова близько 180 доларів США на день. Чому ж Київ відстає?

Як зробити Київ привабливим для ділових туристів? 

Яна Матвійчук, засновниця та СЕО креативної агенції ARENA CS, коментує: «Діловий туризм є потужним економічним інструментом. Місту вигідно приймати великі міжнародні конгреси та асамблеї. Міжнародний захід – це значний бюджет, який місто отримує або не отримує, залежно від результатів міжнародного тендеру на його проведення. Париж займає світове лідерство як майданчик для проведення конгресів; за решту місць на цьому п’єдесталі йде запекла боротьба між Нью-Йорком, Сінгапуром, Барселоною (яка тривала 25 років!). Перше місце вимагало від Парижа величезних ресурсів: інвестиції в інформаційну структуру, реструктуризація всієї транспортної системи та галузі гостинності, тощо.

Київ відстає, оскільки на рівні міської адміністрації немає стратегії зробити Київ центром світових конгресів. Приватні компанії мало що можуть змінити на індивідуальному рівні. Міжнародні тендери передбачають гарантії підтримки заходу від вищого керівництва міста, а іноді і країни. Особливо це важливо у період пандемії. Але пандемія пройде!

Завдяки успішним переговорам та сприятливому середовищу з розвитком демократії після Майдану 2004 року, наша агенція ARENA CS ще в 2008 році привела в Україну асамблею історичного значення: тут відбулася V Асамблея Всесвітнього руху за демократію.

Асамблея проводиться один раз на 2 роки в різних країнах світу з демократією, що розвивається. Оргкомітет обрав Україну та Київ з низки інших країн! Це була неймовірна перемога для моєї команди та мене! Майже 600 учасників (колишній президент Перу – Толедо, активісти та борці за демократію з Кенії, Сомалі, ченці з М’янми, гості з України – Президент Ющенко та  Перша леді, Мирослава Гонгадзе та багато-багато інших знакових особистостей того періоду). В Асамблеї взяли участь представники понад 100 країн світу. Ми готували захід більше 2 років.

І все це у місті, абсолютно непридатному для такого масштабу та рівня подій! Наприклад, за тиждень до приїзду гостей один із великих готелів надіслав лист із заявою, що про відмову розміщувати гостей. Керівництво розпочало ремонт будівлі, хоча кімнати було зарезервовано за 2 роки до заходу! Угода про перенесення початку ремонтних робіт на 2 тижні коштувала чималих зусиль і багато сивого волосся … Я нагадую вам, що на той час у місті не було низки 5* готелів з великими конференц-залами та інфраструктурою для такої події …

6-8 квітня 2008 р. захід був дуже успішним. Потім криза 2008 року… Попри це, ARENA CS часто брала участь у тендерах на міжнародному рівні для залучення великих подій до Києва. Потім 2013, 2014 … У 2019 році ми 6 місяців готувались до великої міжнародної наукової події на 2021 рік; в Києві мало зібратися понад 2000 гостей з усього світу … але сталася епідемія … Тим не менше, Київ має всі передумови стати центром конгресів та міжнародних подій.”

Ділові туристи: як їх залучити?

Сфера корпоративних подорожей і подій вимагає особливої ​​інфраструктури. Аеропорти у великих містах, ефективні та комфортні залізниці, чіткий та безпечний громадський транспорт – важливі компоненти, яких все ж недостатньо. Важливо пам’ятати про емоційний компонент. Ділова поїздка – це елемент туризму, тому вона повинна приносити максимум позитивних вражень та натхнення. Бізнес турист у гарному настрої, натхненний прекрасним оточенням, інноваціями, хорошим сервісом, швидше погодиться укласти угоду з місцевим бізнесом чи вирішить інвестувати.

Іноземний гість не повинен бути обмеженим у пересуванні. Транспорт має бути зручним та доступним для тих, хто не володіє українською мовою. Мовний бар’єр також потрібно нарешті подолати таксистам, офіціантам та продавцям. Крім того, більшість ділових туристів віддають перевагу безготівковим розрахункам – це повинні враховувати всі дрібні підприємці в сегменті гостинності та емоцій.

Зрештою, місто має встановити інтерактивні карти визначних пам’яток з QR-кодами та ефективний багатомовний мобільний додаток.

Іноземці цікавляться унікальністю місця, де вони прибули. Отже, ресторани та готелі повинні відповісти на Запит про автентичність. Ділові конференції можна і навіть потрібно проводити в історичних місцях. Це вражає та надихає.

Все вищесказане призводить до необхідності створення та реалізації чіткої концепції міста. У Львові є така концепція. Це місто успішно позиціонується як туристична Мекка. Тому значна частина уваги і фінансування йде на підтримку та створення необхідної інфраструктури. Не менш важливим її елементом є легенди, пов’язані з пам’ятками. Таємничі та романтичні історії, а не просто вік пам’ятника, приваблюють туристів.

Києву є що показати та розповісти, але виглядає так, що йому це байдуже, адже вся увага і активність сконцентрована на тиражуванні потворні багатоповерхівок в історичному центрі.

Важливо пам’ятати, що діловий мандрівник не проводить весь час на конференціях та екскурсіях. Банальний парк з каруселями та ще один торговий центр з безликими магазинами його не особливо зацікавлять. Тому необхідно ретельно продумати сфери розваг, шопінгу, гастрономії – вони також повинні бути тематичними під час роботи над  концепцією міста.

Мова не лише додатковий дохід, а й додаткові перспективи бізнесу.

Водночас, уряд повинен подбати про інвестиційну привабливість країни. Я думаю, що бізнес-асоціації повинні наполягати на цьому, і якомога впевненіше. Відвідуючи конференцію в Краматорську, один австрійський підприємець сказав: “Якби ми були такими ж пасивними, як ви, наш інвестиційний клімат був би подібним”.

Тенденції та пандемічні інновації

Здається, карантинні обмеження забирають усі можливості для розвитку. Але це зовсім не так.

Перехід в онлайн – це не така вже й погана ідея. Віртуальні конференції також можуть залучити ділових мандрівників у майбутньому. Все залежить від манери організації та презентації.

Люди не хочуть обмежуватись офлайн чи онлайн форматами роботи, а держави не будуть утримувати кордони зачиненими. Туризм цілком підпорядковується карантинним нормам. Дубай був одним із перших, хто знову відкрив і прийняв корпоративних мандрівників. Все більше і більше країн створюють так звані «бульбашки» для подорожей – відкриті коридори між собою. Україна не стала ізольованою від цього процесу. Схоже, ситуація з пандемією почне поступово змінюватися найближчим літом. Світ уже заговорив про необхідність повернення до звичного життя. Цьому сприяє масова імунізація. Ті, хто не міг або не захотів вакцинуватися, будуть подорожувати за умови негативного ПЛР тесту.

Водночас, під час пандемії з’явились абсолютно нові формати ділових поїздок. Багато людей, які перейшли на «віддалену роботу», почали подорожувати, під час, власне, роботи. Насправді це захоплива можливість. Зміна обстановки та нові емоції позитивно позначаються на якості роботи. Звичайно, таких винахідливих співробітників цікавлять ділові готелі чи апартаменти.

Цей вид туризму був винайдений фрілансерами, які повністю вільні від сталих графіків роботи. Спеціально для «віддалених робітників» деякі країни створили особливі умови – спеціальні візи для фрілансерів, що дозволяють в’їжджати в країну та працювати віддалено. Україні також слід скористатися цією тенденцією.

Нашій країні потрібно активізувати і внутрішній діловий туризм. Можливо, варто розпочати з конференцій, присвячених розробці MICE стратегії.

Висновок

Діловий туризм – дуже вигідна галузь, яка не залежить від сезону. Корпоративний мандрівник зазвичай витрачає більше. Окрім цього, він привозить з собою і перспективи нового ділового партнерства. Таким чином, економіка країни отримує щонайменше подвійну вигоду. Але для отримання цього необхідно створити ділову та туристичну привабливість країни. У цій галузі владі необхідно тісно співпрацювати з організаторами заходів, сектором гостинності, культурними центрами та туристичними компаніями. Наскільки старанно уряд буде взаємодіяти з нами, залежить від нашої наполегливості та аргументів.