Машини роблять успіх

205
12 Nov

Чи знаєте ви, що на одному з українських підприємств гірничовидобувної галузі екскаватор 1967 року випуску за місяць виробляє продукції на мільйон доларів?

Всім відомо, що в сучасних розвинених країнах мотором розвитку економіки стали інформаційні, інтелектуальні ресурси і сфера послуг. Але давайте не забувати, що саме захоплення новими «невидимими» інструментами стало однією з причин світової кризи-2008. А промисловість, реальне виробництво реальних речей, все одно залишається базою, без якої інше не зможе існувати.

Особливо в Україні, яка отримує більшу частину свого національного багатства не завдяки високим технологіям або неперевершеним банківських послуг. У глобальній системі поділу праці ми спеціалізуємося переважно на експорті сировини. Правда, і у машинобудування своя істотна частка.

На українських підприємствах дуже часто працює ще радянська техніка, яка як правило виробила свій ресурс по кілька разів. Приклад з першого речення, який довелося почути на Четвертої практичної конференції «Діалог між гірниками і машинобудівниками», далеко не унікальний. І тут, мабуть, немає такої вже великої трагедії: круто, що ми вміємо максимально використовувати ресурс, вичавити з засобів виробництва все. Якщо техніка працює – чому ні?

Інша справа, що використання старої техніки, навпаки, призводить до втрат (навіть не кажу про сучасні стандарти охорони навколишнього середовища – апелюю до чисто «шкурні», грошового інтересу). Доходить до того, що підприємства самі часто ремонтують техніку і виробляють запчастини на місці. Тому переоснащення добувної промисловості – це питання того, скільки грошей зароблять українські виробники, скільки їх отримає бюджет країни і ті, хто від нього залежить.

Насправді, виробники гірських машин і устаткування зі східної України вже зробили дуже багато. Їхня продукція тримає свій рівень, машини регулярно б’ють рекорди. В принципі, і з експортом своєї продукції вони досить успішні. Наприклад, національний лідер галузі НВК «Гірничі машини» буквально пару місяців тому вийшов на ринок Польщі і відкрив представництво в Катовіце. На згаданій конференції, яку Arena CS організувала для холдингу в жовтні в Алушті і де був підслухано приклад з 46-річним краном, було чимало таких новин.

Саме проведення подібних заходів свідчить про те, що український бізнес вийшов на якісно новий рівень, для якого визначальним стає діалог між виробником і клієнтом. Дуже щире і відверте, неформальне обговорення проблем і рівня сервісу, ретельна реєстрація усіх відгуків і зауважень, всього фідбек кінцевого користувача – це єдиний спосіб для індустрії адаптуватися до умов сучасного світу (який все-таки не такий, як у 1967-му).

Мозкові штурми і круглі столи виробників і клієнтів допомогли з’ясувати і ще одну сучасну тенденцію: зростання конкуренції. Зокрема, з нашими виробниками все запеклішою конкурують росіяни, конкурує Китай. У підсумку, результати дискусій і надані замовниками анкети дозволять заводам робити більше, ніж конкуренти, і в технічному плані, і в комерційному.

Підприємства важкого машинобудування створюють інфраструктуру всюди, де вони працюють. На сході України навколо них кипить життя. Тому важливо, щоб вони знайшли шлях до свого споживача, і не тільки в своїй країні. Хотілося б, щоб в майбутньому такі конференції вийшли і на міжнародний рівень, в тому числі за межі регіону.